Вчені з Університету Вандербільта опублікували в журналі Nature Communications дослідження, яке доволі прямолінійно описує реальність сучасної людини: ми занадто багато сидимо, і організм за це не мовчить.
У дослідженні проаналізували дані близько 15 тисяч учасників, які носили фітнес-трекери протягом кількох років. Це дозволило відмовитися від звичних похибок самозвітів, коли “ранкові пробіжки” часто існують більше в уяві, ніж у статистиці.
Висновок вийшов простий і навіть трохи заспокійливий: якщо людина проводить від 8 до 14 годин на день сидячи, організм поступово підвищує ризики розвитку гіпертонії, ожиріння, діабету та проблем із диханням під час сну. Але є нюанс — частину цих ризиків можна суттєво зменшити без радикальних змін способу життя.
Дослідники визначили орієнтовний “компенсаційний” діапазон щоденної активності — приблизно від 1700 до 5500 кроків.
Механіка проста. Додаткові близько 1700 кроків щодня вже пов’язані зі зниженням ризику ожиріння та порушень роботи печінки. Якщо підняти планку приблизно до 2200 кроків, зменшуються ризики гіпертонії та апное сну. А рівень близько 5300 кроків асоціюється з профілактичним ефектом щодо розвитку діабету.
При цьому вчені не обіцяють чудес: серцево-судинні захворювання повністю така активність не “обнуляє”. Але загальний вплив на здоров’я виглядає значно відчутнішим, ніж зазвичай прийнято думати про “просто прогулянку”.
Якщо перевести це на побутову мову — 1700 кроків це приблизно 10–15 хвилин ходьби. Наприклад, пройтися за кавою трохи далі від звичного маршруту або зробити невелике коло після роботи.
Головний меседж дослідження звучить майже буденно, але в цьому і суть: не обов’язково ставати спортсменом, щоб трохи “перекрити” наслідки сидячого режиму. Іноді достатньо просто почати ходити — і робити це регулярно, без героїзму й абонементів, які потім сумно лежать у гаманці.