Швеція давно входить до числа країн із найвищою тривалістю життя. І справа не лише в медицині чи хорошій екології. Місцеві жителі роками формують звички, які допомагають залишатися активними навіть у поважному віці. Не дивно, що багато шведських пенсіонерів у 80 років виглядають значно молодшими та продовжують вести насичене життя.
Шведський лікар-геронтолог Бертіл Марклунд, який досліджував спосіб життя літніх людей, переконаний: лише чверть того, скільки ми проживемо, залежить від генів. Усе інше — це щоденні рішення, які ми приймаємо роками.
Однією з головних звичок довгожителів він називає рух. Але мова не про виснажливі тренування чи спортзал сім разів на тиждень. Для здоров’я набагато важливіше регулярно ходити пішки, кататися на велосипеді, гуляти або навіть танцювати. Такі прості активності покращують роботу серця, знижують рівень стресу та стимулюють вироблення гормонів щастя.
Ще один важливий фактор — вміння не зациклюватися на дрібних проблемах. Постійне життя у стресі буквально виснажує організм. Марклунд наголошує: тривога має бути короткою реакцією, а не постійним станом. Допомогти можуть дихальні практики, відпочинок, психотерапія або просто звичка давати собі паузу.
Не менш важливий і сон. Хронічний недосип послаблює імунітет, впливає на вагу та пришвидшує старіння. Водночас лікар радить не впадати в іншу крайність — надто довгий сон також не приносить користі. Оптимально — дотримуватися стабільного режиму та висипатися без “пересипів” до обіду у вихідні.
Шведи також намагаються більше бувати на сонці. Саме сонячне світло допомагає організму виробляти вітамін D, який впливає на кістки, нервову систему та імунітет. Особливо це актуально для жінок після 40 років, коли ризики дефіциту цього вітаміну зростають.
У харчуванні головний принцип — помірність і різноманіття. Лікар радить зменшити кількість цукру, ковбас, напівфабрикатів і надмірно обробленої їжі. Натомість у раціоні мають регулярно бути овочі, жирна риба, цільнозернові продукти, молочні продукти та рослинний білок.
Окремо геронтолог наголошує на важливості води. Коли організму бракує рідини, клітини гірше оновлюються, а процеси старіння можуть пришвидшуватися. Цікаво, що серед корисних звичок шведів він також називає любов до кави. За словами Марклунда, 3–4 чашки на день можуть позитивно впливати на роботу мозку та знижувати ризики деменції. Хоча тут, звісно, усе залежить від індивідуального стану здоров’я.
Також важливо контролювати вагу. Надлишкові кілограми збільшують ризики діабету, проблем із серцем і судинами. Але лікар радить не гнатися за “ідеальними” цифрами, а зосередитися на стабільному здоровому способі життя.
Неочевидний, але дуже важливий пункт — догляд за зубами та яснами. Запалення у ротовій порожнині може впливати навіть на серцево-судинну систему, тому регулярна гігієна та візити до стоматолога — це не лише про красиву усмішку.
Ще одна звичка довгожителів — підтримувати позитивний настрій. Постійна втома, апатія та емоційне виснаження впливають не лише на психіку, а й на фізичне здоров’я. Тому важливо знаходити речі, які приносять задоволення: спілкування, хобі, відпочинок або навіть прості щоденні ритуали для себе.
І нарешті — соціальне життя. Самотність сьогодні вважають одним із факторів, що негативно впливають на тривалість життя. Спілкування з друзями, сім’єю, зустрічі та відчуття підтримки допомагають людям довше залишатися активними та психологічно стійкими. Навіть звичайна кава з подругою іноді працює краще за модні “антистрес-практики”.