Те, що підлітки часто сприймають як безневинний жарт, тренд чи спосіб "зловити хайп", насправді може мати цілком реальні юридичні наслідки. У Національній поліції України нагадують: створення мемів, відео або дописів, які принижують чи висміюють інших дітей або вчителів, може кваліфікуватися як кібербулінг.
Правоохоронці пояснюють, що розраховувати на повну анонімність у соцмережах не варто. Навіть якщо контент публікувався у закритих чатах, групах чи з анонімного акаунта, технічні інструменти дозволяють встановити автора. Ба більше, видалення публікації не гарантує уникнення відповідальності, адже цифрові сліди та копії матеріалів залишаються.
Окремо в поліції звернули увагу на роль батьків у таких ситуаціях. Якщо образливий контент поширює неповнолітня дитина, відповідальність можуть покласти саме на дорослих через неналежне виконання батьківських обов’язків. За це закон передбачає штрафи, а в окремих випадках наслідки можуть бути значно серйознішими.
Українське законодавство передбачає адміністративну відповідальність за кібербулінг. Водночас, якщо дії призвели до серйозної шкоди, грубого порушення прав людини або інших тяжких наслідків, справа може перейти і в площину кримінального провадження.
Правоохоронці закликають не залишати без уваги випадки онлайн-цькування. Якщо дитина стала жертвою або свідком кібербулінгу, варто одразу зберегти докази — зробити скріншоти, зафіксувати листування чи публікації, подати скаргу через інструменти соцмереж і звернутися до поліції за номерами 102 або 112.
Також у Нацполіції наголошують: профілактика починається вдома. Батькам радять говорити з дітьми про правила поведінки в інтернеті, пояснювати межі допустимого спілкування онлайн та створювати атмосферу довіри, щоб дитина не боялася звернутися по допомогу у складній ситуації.